Про цей Конкурс, його історію (зокрема, її “українську сторінку”), зміст і форми проведення, рекомендації із підготовки та перспектив розвитку – у цьому матеріалі.

ІСТОРІЯ КОНКУРСУ

Конкурс Джессопа – результат активної позаакадемічної діяльності американських студентів-правників 1950-тих рр., коли утворилися кілька студентських товариств із міжнародного права. Однією з них стала заснована у 1962 р. (реорганізована у 1987 р.) Асоціація студентів міжнародного права (International Law Students Association (далі – ILSA), див. www.ilsa.org/about), яка за підтримки Американського товариства міжнародного права й інших спонсорів організовує Конкурс Джессопа, названого на честь видатного американського юриста-міжнародника, дипломата, судді Міжнародного Суду ООН Філіпа Керола Джессопа (1897–1986).

Джессоп Філіп Керол (1897–1986) – авторитетний американський юрист-міжнародник, дипломат, суддя, плодовитий вчений та викладач. Народився у сім’ї правників. Закінчив Єльський (бакалавр права, 1924) та Колумбійський (доктор філософії з права, 1927) університети (де, зокрема, був студентом Еліу Рута). Викладав міжнародне право та дипломатію у Колумбійському університеті (1925–1961), паралельно працюючи на відповідальних посадах у дипломатичному корпусі США. Суддя Міжнародного Суду ООН (1960–1970) (вступив на посаду 1961 р., тобто працював у суді одночасно з В.М. Корецьким (1889–1984) – членом та віце-президентом суду (1967–1970). Ф. Джессопа удостоєно багатьох почестей, втім, як відзначає його сучасник О. Шахтер, «жодна з почестей не ощасливила його так, як присвоєння Американським товариством міжнародного права його імені змаганням з міжнародного права» (Конкурс Джессопа).

Конкурс від початку був суто «американським» за представництвом. Число команд-конкурсантів зростало поступово. Так, якщо у 1960 р. на всіх рівнях нараховувалося 3 „американські команди”, то вже в 1970 р. – 56 команд із 6 країн, у 1980 р. – 196 команд із 28 країн, у 1990 р. – 253 команди із 42 країн, у 2000 р. – 287 команд із 53 країн, то в 2004 р. кількість команд зросла до 529 із більш ніж 85 країн світу. На сьогодні – це найбільший у світі конкурс студентів-правників.

Найбільш титулованими університетами Конкурсу є Техаський університет і Національний університет Сінгапуру (по чотири перемоги). При цьому останній університет можна вважати найбільш титулованим, позаяк його команди ще 7 разів виходили до фіналу. З-поміж переможців – команди університетів інших країн Америки, Австралії, Азії, Африки та Європи. Двічі (лише!?) перемагали європейські команди (Кембриджський та Паризький (І) університети). Забігаючи наперед, відзначимо, що найбільше досягнення української команди – 6 місце в 1999 р. (Інститут міжнародних відносин), а команди з іншої країни колишнього СРСР – 2 місце в 2003 р. (Марійський держуніверситет). Втім не лише європейським командам вершина дається нелегко: північноамериканським командам “вершина Джессопа” не покорялася з початку 1990-тих рр. І це при тому, що саме команди з цих країн мають найбільший досвід участі в Конкурсі та „територіальну” й „мовну” перевагу.

З 1996 р. сходять на „вершину Джессопа” й українці. Тоді судді віддали перевагу команді економіко-правового факультету Донецького національного університету (ДонНУ) над командою Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка (ІМВ), які зустрілися відразу у фіналі. Відтак, перемігши, донецькі студенти вперше представили Україну на міжнародному турнірі Конкурсу Джессопа у м. Вашингтоні з-поміж студентів із 55 країн світу. Так було вписано першу сторінку до історії „українського” Джессопа.

Наступними роками почергово перемагали команди двох закладів: Інституту міжнародних відносин (1997-2000) та Київського міжнародного університету (КиМУ) (2001-2004). Інші заклади були представлені командами Львівського національного університету ім. І. Франка (ЛНУ) (найбільше досягнення – 2 місце в 1999 р.), юридичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка (ЮФ КНУ) (2 – 2004), Київський університет права (КУП) (3 – 2004), Національний університет „Києво-Могилянська Академія” (НаУКМА) (3 – 2003), Одеська національна юридична академія (ОНЮА) (5 – 2004), Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого (НЮАУ) (6 – 2004). Детально результати виступів українських команд на Конкурсі (зокрема, на міжнародному турнірі) узагальнено в додатку.

Конкурс проводиться регулярно, передусім, завдяки її організаторам (спочатку це – Американська асоціація правників (ABA/CEELI) та Українська асоціація студентів-правників (яка в 1997 р. уклала з ILSA угоду про афілійоване членство в ILSA та її представництво у країнах СНД та Балтії), Проект “Громадянської освіти” та сьогодні – юридична фірма “Магістр та партнери”).

Конкурс Джессопа: зміст та форми проведення. У найбільш загальних рисах їх представлено у наступній таблиці.

КРИТЕРІЙ	ЗМІСТ
Резюме	Найпрестижніші та найпопулярніші щорічні студентські правничі змагання. Галузь права: міжнародне публічне право. Проводяться англійською мовою на національному та міжнародному рівнях на засадах ігрової змагальності.
Мета	Поглиблення знань з міжнародного публічного права, розвиток навичок професійної англійської мови та ораторської майстерності.
Конкурс як захід	Сприяє вдосконаленню: знань з міжнародного права; знань та навичок професійної англійської мови; інших загальних та спеціальних професійних навичок та умінь; вміння працювати в колективі (командних якостей). Слугує форумом для: обговорення актуальних питань міжнародного права; професійного спілкування та розвитку правничої кар'єри; моделювання проблем для цілей прийняття політико-правових рішень; (неофіційного) визначення провідних навчальних закладів (міжнародне право).
Організатори та місце проведення. Умови	На міжнародному рівні: ILSA ( www.ilsa.org ) – у м. Вашингтон, США, на національному (в Україні) – юрфірма „Магістр & Партнери” ( www.magisters.com ) – у м. Києві. Проводиться згідно з Правилами та інструкціями ILSA (див. сайт ILSA, там же можна знайти реєстраційні форми).
Етапи та розклад	Два етапи : кваліфікаційний та міжнародний турніри, два рівні : національний (регіональний) та міжнародний, дві форми : письмова (за відповідача та позивача) та усна (виступи перед умовним Міжнародним судом ООН). Переможець національного турніру виступає на міжнародному турнірі. Приблизний розклад : опублікування завдання, формування / реєстрація команд, поширення матеріалів (вересень-листопад поточного року), подання меморандумів (середина січня), усні виступи (лютий) – національний етап; усні виступи (кінець березня – початок квітня) – міжнародний етап.
Участь (організація команди)	Кожен навчальний заклад вправі представити (лише) одну команду у складі 2-5 чоловік (за потреби проводиться вибірковий конкурс (Правило 2)). В усній частині (45 хвилин) двоє членів команди представляють позивача, двоє – відповідача. Членом команди може бути студент будь-якого курсу. З письмового дозволу адміністратора до участі допускаються магістранти й аспіранти (Правило 2.2.3). Команду зазвичай готує тренер (Правило 2.4).
Судді; критерії суддівства	Юристи юрфірм, юрисконсульти, викладачі, дипломати і професійні судді анонімно оцінюють команди у письмовій та усній частині за критеріями, затвердженими Правилами. Анонімність забезпечується через присвоєння кожній команді номера, за яким вони ідентифікуються при оцінці письмових робіт та усних виступів.
Організація участі команди	Зазвичай команда самостійно організовується, вишукує фінансування (джерела: навчальний заклад, юридичні фірми, фонди, випускники, інші спонсори, меценати) для участі (в т. ч. реєстраційний внесок (у 2004 р. – 160 у. о.)), проїзд, харчування) в національному та міжнародному раундах. Організатори Конкурсу надають підтримку в організації, сприяють у пошуках фінансування.

Детальніше про умови Конкурсу можна дізнатися із Правил (розміщені на веб-сайті ILSA) та від національного адміністратора Конкурсу.

ПІДГОТОВКА ТА УЧАСТЬ У КОНКУРСІ

Повноцінна підготовка до Конкурсу триває 4-5, для учасників міжнародного турніру – 6–7 місяців, й зазвичай охоплює кілька етапів. При підготовці доцільно використовувати практичний „Довідник ILSA з міжнародних судових процесів” (Schjatvet C.E., Hafez Y. ILSA Guide to International Moot Court Competition. Washington: ILI, 2003) та досвід колишніх учасників та організаторів змагань, частину якого коротко представимо далі по етапах підготовки до Конкурсу (Часопис Київського університету права. – 2004. – №3, 4).

Опублікування завдання Конкурсу, формування та реєстрація команди навчального закладу. Зазвичай щороку у вересні ILSA публікує на своєму інтернет-сайті „завдання” Конкурсу (тобто фабулу з обставинами справи), оновлені Правила та розклад змагань. Справа може стосуватися різноманітних питань міжнародного права. Так, наприклад, “завдання” Конкурсу 2005 р. стосується питань морського та екологічного права у контексті спору між двома країнами щодо долі вантажного судна комерційного призначення, членів його екіпажу та карго, котрі постраждали внаслідок атаки піратів.

У навчальних закладах формуються команди (2–5 чоловік); вимоги до потенційних членів команди традиційні: вільне володіння усною та письмовою англійською мовою та знання міжнародного права (базовий курс). Відбір до команди за критерієм успішності у навчанні Правилами забороняється. Важливо, аби відібрані студенти сформували єдину команду – від цього залежатиме успіх справи. Команда готується до змагань як самостійно, так і з сторонньою допомогою (наприклад, тренера), яка повинна надаватися у визначених Правилами рамках.

Написання та подання меморандумів. Після формування та реєстрації (або й до цього) команда готує меморандуми – письмові звернення до суду, які мають бути вчасно подані (зазвичай середина січня). Робота над ними охоплює вивчення фактичних обставин справи та джерел, частину яких надають (або сприяють в їх отриманні) адміністратори Конкурсу. Згодом формулюються правові питання, відповіді на які обґрунтовуються у меморандумі. Постійно триває робота щодо вишукування “джерел” (джерела права та релятивної інформації).

Вдало підготовлені меморандуми – передумова успішного виступу. Команди мають дотримуватися технічних вимог („формату”), передбачених Правилами (структура, кількість слів, тип та розмір кегля і полів тощо). За недотримання вимог судді вправі “накласти штрафні санкції” у вигляді “стягнення” балів.

Не менш важливим є стиль викладу. У цьому зв’язку доцільно звернутися до літератури з правового письма та досвіду попередників – команд свого університету та інших навчальних закладів. Змістовно допоможуть англомовні посібники, на зразок Legal Writing, Legal Research and Writing. Часом зразки кращих меморандумів публікуються у зарубіжних журналах, котрі можна знайти у базах даних або замовити у видавця.

Етап закінчується поданням меморандумів до адміністраторів Конкурсу, після чого учасники команд користуються невеликою перервою, аби зосередитися на екзаменаційній сесії та відпочити перед наступним етапом підготовки.

Тим часом судді оцінюють меморандуми. Робиться це за такими критеріями: (1) знання права та фактів, (2) належний та ясно викладений аналіз (аргументація), (3) ступінь і використання джерельної бази (результатів дослідження), (4) чіткість та організація викладу, (5) правильність формату та посилань (цитувань), (6) граматика та стиль. Критерії, вказані за номерами 1-4 оцінюються за шкалою 10, 14, 20; критерії 5-6 – 5, 7, 10 балів. Відтак, команда отримує за кожний меморандум від 50 до 100 балів, або в сумі – від 100 до 200 балів.

Підготовка до усної частини Конкурсу. Цей етап доцільно розпочати із ознайомлення із критеріями, за якими оцінюватимуться усні виступи, а саме: (1) знання права, (2) застосування права до фактичних обставин справи, (3) природність та вміння відповідати на запитання, (4) стиль, урівноваженість, люб’язність та поведінка щодо інших, (5) керування часом, (6) організованість. Критерії, вказані під номерами 1-4, оцінюються за шкалою 10, 14, 20; критерії 5-6 – 5, 7, 10 балів. Таким чином, кожний із двох членів команди набирає від 50 до 100 балів, або в сумі – від 100 до 200 балів на команду.

Важливість кожного критерію не слід недооцінювати, бо кожний бал може стати вирішальним – для виходу до фіналу, перемоги у Конкурсі.

Вказані бали сумуються і згодом переводяться за спеціальною системою у “фінальні” бали.

Формою підготовки до усних виступів є „репетиції” виступів, виконання вправ з метою досягнення високого рівня майстерності. Порівняння із театром тут дуже доречне! Суддями можуть виступати запрошені правники (наприклад, випускники), викладачі, аспіранти, студенти, а також члени команди, тренер. Корисно також зробити відеозапис виступів й проаналізувати помилки та продовжити вдосконалювати форму та зміст виступів. Командам можуть стати в пригоді відеозаписи подібних змаганнях (їх можна позичити в досвідчених команд або придбати в адміністратора міжнародного етапу Конкурсу).

Оскільки команди виступають перед умовним судом, необхідно підготуватися до спілкування із суддями. Через обмеженість виступів у часі лаконічність, стислість та організованість аргументованого викладу – шлях до успіху. Слід приділити особливу увагу підготовці до запитань та відповідям. Загалом необхідно пам’ятати: усна частина Конкурсу Джессопа передбачає володіння ораторським мистецтвом, але не є змаганням з “простого” виголошення промов.

Усна частина Конкурсу, або усні дебати (oral pleading) – виступ спочатку першого та другого членів команди „позивача”, згодом першого та другого членів команди „відповідача”. Після чого – за бажанням позивача – слідує спростування (rebuttal) позивача та відповіді відповідача на спростування позивача (surrebuttal). Відведений кожній команді час (включаючи час на спростування) – 45 хвилин. Таким чином, усний раунд триває півтори години.

Поруч із оголошенням результатів Конкурсу, його кульмінаційним та традиційно очікуваним етапом є коментарі суддів. Судді кожного раунду інформують команди про загальні враження, результати їх виступів під час раунду (не розголошуючи отриманих балів), дають рекомендації. Це корисний спосіб отримання інформації про виступ. Крім того, після оголошення остаточних результатів учасники Конкурсу отримують нагоду у невимушеній обстановці поспілкуватися із суддями та іншими учасниками Конкурсу. Це надає події логічної завершеності.

Переможець фінального раунду національного Конкурсу одержує головний приз – право брати участь у „всесвітньому чемпіонаті Джессопа” й, таким чином, претендувати на звання „всесвітнього чемпіона кубка Джессопа” та дві нагороди – трофейний подарунок і кубок Джессопа для “відповідального” зберігання до наступного чемпіонату.

Окрім традиційних нагород, учасники Конкурсу (на обох етапах) нагороджуються різноманітними призами. Наприклад, за кращі меморандуми, за кращі виступи (як на боці позивача, так і відповідача). Також вручаються призи та відзнаки від організаторів і спонсорів Конкурсу (грошові премії, література, сертифікати про участь тощо). На фінальному турнірі команді, яка „слугує кращим прикладом переваги, змагальності та прояву поваги до своїх суперників” присуджується нагорода „Дух Джессопа” (її отримали донецькі студенти в 1996 р.). Нарешті, команди можуть відзначити й преміювати “свої” навчальні заклади.

Міжнародний етап Конкурсу насичений не лише конкурсними, але й науковими та культурними подіями. Представники команд користаються з нагоди ближче познайомитися із країною. Насичене подіями перебування в США сповна „відплачує” зусилля, енергію та час, затрачені на підготовку до Конкурсу.

ПЕРСПЕКТИВИ КОНКУРСУ

У 2004 р. Конкурсу Джессопа виповнилося 55 років, за які він пройшов певний еволюційний процес. Істотно зросла кількість команд-учасниць, ускладнилися Правила, зросло і його значення. Часом ведуться розмови про зміну формату змагань. Пропонується, наприклад, аби Конкурс, окрім судових дебатів, охоплював (або складався лише з) процедури примирення сторін, переговорного процесу, що більш точно віддзеркалює нинішні потреби суб’єктів міжнародного права. Втім, попри критику та пропозиції, організатори Конкурсу поки що займають позиції, „перевірені часом”.

Які перспективи розвитку „українського” Конкурсу Джессопа, котрий у 2005 р. відзначатиме своє перше десятиріччя?

По-перше, є перспектива зростання кількість команд-учасниць Конкурсу. На користь цього говорить відповідна тенденція (1996 р. – 2 команди, 2004 – 6 команд (зареєстровано – 7)). На сьогодні в Конкурсі були представлені лише 7 закладів (традиційно провідні) – при тому, що в Україні діють 189 юридичні навчальні заклади.

Видається, що вже нині „український” Джессоп може зібрати команди 10-15 закладів. Цьому посприяє краща поінформованість (особливо, через локальні студентські організації) та ініціативність викладачів, підтримка адміністрації навчальних закладів (як адміністративно-фінансова, так і навчально-планова (наприклад, участь в Конкурсі як “окрема дисципліна”, додаткові кредитні години за участь). Нарешті, існує ще один стимул: за Правилами Конкурсу на кожні 10 команд у національному раунді від країни на міжнародному турнірі може бути представлено 1 команду. Отож, сподіваємося, що вже незабаром Україна буде представлена на Конкурсі у Вашингтоні двома командами.

По-друге, є перспективи підвищення рівня змагань. Відразу констатуємо, що рівень „українського” Конкурсу Джессопа зростає. Це відзначають й судді Конкурсу. До цього спонукають здорова інтрига та амбіційність, а також мотивація учасників змагань (зокрема, членів титулованих команд). Рушійною силою підвищення рівня змагань може стати й бажання стати “національними чемпіонами”, а, відтак, й гідно представити країну на міжнародному турнірі.

КОНКУРС ІМ. Ф. ДЖЕССОПА: УКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР
(у дужках – місце команди на міжнародному турнірі та загальна кількість команд-учасників)

Місце Рік	1	2	3	4	5	6
1996	ДонНУ (49*/54)	ІМВ
1997	ІМВ (/55)	ДонНУ
1998	ІМВ (44/57)	ДонНУ
1999	ІМВ (6/62)	ЛНУ	ДонНУ
2000	ІМВ (21/67)	КиМУ
2001	КиМУ(37/68)	ДонНУ
2002	КиМУ (52/75)	ІМВ	КУП	НаУКМА
2003	КиМУ (61/83)	ІМВ	НаУКМА	НЮАУ
2004	КиМУ (23/94)	ЮФ КНУ	КУП	ДонНУ	ОНЮА	НЮАУ
2005

* Команда ДонНУ удостоєна Призу «Дух Джессопа»

Стимулює й усталена традиція протистояння між командами – “традиційними суперниками”, атмосфера змагальності між потенційними членами самих команд; жорстка конкуренція, яку створюють „регіональні” навчальні заклади титулованим столичним закладам; рівень запрошених суддів. Відзначимо й той факт, що краще підготовлені до Конкурсу ті команди, які готують досвідчені учасники колишніх змагань.

Конкурс Джессопа, як і будь-які змагання, передбачає переможців та тих, хто ними міг стати. Втім у цьому Конкурсі його учасники, попри все, користаються із можливості поглибити знання міжнародного права, істотно вдосконалити правничу англійську мову, інші професійні вміння, познайомитися із потенційними роботодавцями, а також здобути інший важливий досвід, який навряд чи вони могли б здобути деінде. То цілком закономірно, що колишні учасники Конкурсу нині працюють (або очолюють) у кращих українських та іноземних юридичних фірмах, установах та організаціях.

Резюмуючи, відзначимо, що зростаючий інтерес до Конкурсу, його позитивна роль для розвитку академічної та професійної кар’єри студентів-правників, притаманний йому здоровий дух змагальності, належний рівень організації стверджують “українську традицію Джессопа” як професійний навчально-інтерактивний спосіб удосконалення знань і навичок у галузі міжнародного права, англійської мови та ораторської майстерності. Отже, утверджується й надія на те, що одного весняного дня переможцями й цих “олімпійських ігор” стануть українські студенти-правники.

КОМЕНТАРІ

Майкл ПЕЙЛ,
виконавчий директор, Асоціація студентів міжнародного права,
(Чикаго, штат Іллінойс)

Чимало було сказано про унікальну академічну можливість, якою є Конкурс Джессопа. Впродовж року учасники Конкурсу коротають свій час у праці над матеріалами в галузі міжнародного права, а наприкінці року готують та представляють свої усні та письмові доводи на „суд” тим, кого вважають провідними правовими умами світу. Беручи участь в Конкурсі Джессопа, учасники вчаться працювати в команді, швидко та ефективно відповідати іншій стороні у справі, спілкуватися в умовах „живого” судового засідання. Безсумнівно, що Конкурс, як на мене, є однією з небагатьох можливостей для студентів-правників такого плану в світі.

Водночас, конче важливою є соціальна функція Конкурсу. За його допомогою та особливо міжнародних раундів ім. Шерман & Стерлінг, студенти мають змогу познайомитися та подружитися зі своїми колегами з усього світу. Існує небагато заходів, на яких двадцятирічний український студент впродовж дня міг би активно спілкуватися зі студентами з США, Гани, Таїланду, Колумбії та Афганістану. Конкурс Джессопа є саме таким заходом.

Думаю, що конкурсанти змагань можуть бути зараховані до найкращих й найрозумніших представників свого покоління. Вони являють собою майбутніх лідерів своїх країн у сферах права, політики та підприємництва. Конкурс Джессопа надає їм можливість вже на початках своєї кар’єри увійти до середовища людей, з якими їх доведеться працювати. Існує надія, що в майбутньому вони розглядатимуть один одного вже інакше, позаяк познайомилися тут, на Конкурсі Джессопа, як друзі.

Ми були дуже раді запросити Україну до участі в Конкурсі в 1995 р. Світ та й Конкурс являв собою дещо іншу картину десять років тому. В 1995 р. Україні як незалежній державі виповнилося лише чотири роки, й тоді вона тільки розпочинала свій цікавий та захоплюючий шлях формування політичного та правового режиму як найбільшої країни Європи. Тоді конкурсанти Джессопа були представлені 200 командами з 40 країн. Втім впродовж останніх 10 років ми всі зросли.

По проходженню десяти років Україна постала як демократична країна, що бере активну участь у вирішенні міжнародних та європейських питань, представляє динамічну реформістську силу в ООН. У 2004 р. у Конкурсі Джессопа взяли участь більше 500 команд із 80 країн. Цього року принаймні ще десяток нових країн подали заяви для того щоб приєднатися до сім’ї Джессопа. Україна щороку представляла свою команду в Конкурсі, й кожного року в міжнародному раунді вона виявлялась добре підготовленою, високоосвіченою, вмілою артикулятивною командою студентів. Успіх України в Конкурсі Джессопа не є несподіванкою для тих, хто уважно слідкує за виступами українських команд.

Від імені Асоціації вітаю українську сім’ю Джессопа – студентів, колишніх учасників, консультантів (тренерів) та волонтерів – з десятою річницею відданості ідеалам Конкурсу Джессопа, братерства без кордонів та верховенства права, й мирного вирішення спорів. Україна на сьогодні, безсумнівно, є однією із провідних держав-учасниць в Конкурсі Джессопа.

Олена ТКАЧ,
національний адміністратор, юридична фірма «Магістр & Партнери»

Юридична фірма "Магістр & Партнери" вважає за честь уже втретє поспіль виступати організатором і спонсором національного етапу цього престижного міжнародного конкурсу. Ми переконані в перспективності таких змагань для вдосконалення юридичної освіти в Україні і розвитку молодих талантів. Тому і надалі докладатимемо всіх зусиль задля популяризації імені та духу Джессопа в Україні.