На сьогодні відносини, які виникають у сфері створення та діяльності господарських товариств, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, законами України «Про господарські товариства» , «Про акціонерні товариства» тощо.

Господарське товариство за Цивільним кодексом України – це юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариства поділяють на дві групи: об’єднання капіталів та об’єднання осіб. До першої групи належать такі товариства, які при їх створенні передбачають об’єднання майна засновників та учасників і необов’язкову особисту участь. До другої групи належать товариства, в яких їх засновники беруть участь не тільки майновими внесками, а й безпосередньо особисто. Як об’єднання капіталів розглядають такі товариства: товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. До об’єднань осіб належать повні та командитні товариства.

На сьогодні законодавство України не встановлює обмежень щодо мінімальної кількості учасників господарського товариства. Навпаки, Цивільний кодекс передбачив, що господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Таким чином, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство можуть бути створені однією особою як фізичною, так і юридичною.

Обмеження щодо повного і командитного товариств обумовлені тим, що зазначені товариства створюються і діють на підставі засновницького договору, який укладається і реалізується кількома особами. Крім того, однією із характерних ознак повного товариства є солідарна відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. У зв’язку з чим, законодавець встановив для цього виду товариств ще одне обмеження, яке полягає в тому, що особа має бути учасником лише одного повного товариства. Особливість командитного товариства полягає у наявності у складі його засновників тих, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть необмежену відповідальність за зобов’язаннями товариства, а також тих, що відповідають по боргах товариства тільки в межах внесених ними вкладів.

Прийнятий 17 вересня 2008 р. Верховною Радою України Закон України «Про акціонерні товариства» (який набув чинності наприкінці квітня 2009 року, крім другого речення ч. 2 ст. 20, яке набуває чинності через два роки з дня опублікування цього Закону) також передбачає можливість створення акціонерного товариства однією особою.

Слід зазначити, що законодавство України повною мірою відображає тенденції, що об’єктивно склалися на сьогодні в державі. Так, акціонерні товариства з одним учасником є дуже поширеним явищем в Україні і особливо у державному секторі економіки, оскільки створення на базі державних унітарних підприємств акціонерних товариств (корпоратизація) є одним із етапів реформування відносин власності в Україні.

Cтворені державою акціонерні товариства та холдингові компанії (що згідно з Законом України «Про холдингові компанії» також утворюються у формі відкритих акціонерних товариств) є одними із найбільших суб’єктів управління об’єктами державної власності (наприклад, НАК «Нафтогаз України», ДАК «Хліб України» тощо).

Необхідно зазначити, що існують й такі випадки, коли товариство з одним учасником може виникнути не при його створенні, а й згодом, тобто у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства; відступлення частки на користь іншого учасника; вихід учасника з товариства; смерть (ліквідація) учасника; виключення учасника.

Законодавче закріплення існування товариств з одним учасником є позитивним явищем, оскільки передбачає незалежність існування господарського товариства від зміни його учасників. Так, смерть чи припинення діяльності учасника не тягне за собою припинення діяльності самого товариства; акціонер може вільно розпоряджатися своїми корпоративними правами (наприклад, акціонер може безперешкодно продати свої акції).

Ще одним позитивним моментом товариства з одним учасником є розмежування відповідальності учасника і господарського товариства. Історично інститут «юридичної особи» виник як юридичний механізм централізації капіталу. Проте на сьогодні все більшого значення набули інші функції юридичної особи, а саме – функція обмеження підприємницького ризику розмірами майна, вкладеного в юридичну особу. Таким чином, таке товариство є самостійним щодо засновника. Незважаючи на те, що засновник одноособово формує органи управління такого товариства, воля товариства реалізується не засновником, а через ці органи. А отже, господарське товариство з одним учасником і його засновник є самостійними суб’єктами правовідносин.

Незважаючи на позитивні сторони існування товариств з одним учасником, є проблеми, які виникають на практиці і полягають у законодавчій неврегульованості відносин, які пов’язані із діяльністю таких товариств.

Зокрема за загальним правилом, вищим органом господарського товариства є загальні збори учасників (акціонерів) товариства. Саме поняття «збори» передбачає колегіальність зазначеного органу управління і зрозуміло, що один учасник не в змозі скликати такі збори, і в цьому немає потреби. Якщо в товаристві є лише один учасник, то і всі питання, які належать до компетенції зборів, він вирішує самостійно. Таким чином, встановлений на сьогодні порядок скликання і проведення загальних зборів учасників (акціонерів) не може застосовуватися до товариства з одним учасником.

Необхідно зазначити, що Закон України «Про акціонерні товариства» вже визначає особливості щодо товариств з однією особою. Так, передбачається, що у разі якщо акціонерне товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.

Повноваження загальних зборів товариства, передбачені ст. 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформляється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.

Також необхідно зазначити, що Урядом до Верховної Ради України внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про господарські товариства, яким передбачається внести відповідні зміни до Цивільного кодексу та Закону України «Про господарські товариства» в частині надання права товариствам з єдиним учасником/акціонером приймати рішення з питань, що належати до компетенції загальних зборів, одноосібно без скликання загальних зборів.

Отже, держава передбачила можливість створення товариства з одним учасником, однак наявність багатьох особливостей у правовому регулюванні діяльності таких товариств вимагає ще проведення певної роботи з врегулювання на законодавчому рівні відносин, пов’язаних із регламентацією таких особливостей.