Розвиток глобальних економічних альянсів та транснаціональних торговельних організацій, а також диверсифікація американського суспільства створили в США потребу в правниках з правовими навичками, що перевершують національні кордони. Юридична професія стає фактором сприяння глобалізації, наприклад, її економічної складової, одним з керманичів якої є США.

Сучасні реалії створили потребу в кваліфікованих іноземних юридичних кадрах. Способами реалізації такої потреби в США стали дві форми допуску до заняття юридичною практикою іноземних громадян-правників: а) допуск до адвокатури (bar); б) реєстрація, сертифікація чи ліцензування в якості іноземного юридичного консультанта (надалі – FLC, скорочення з анг. foreign legal consultant).

Запровадження можливостей для допуску іноземних правників до юридичної практики в США має свої особливості. Вони пов’язані, по-перше, з необхідністю зберегти високі вимоги до допуску юридичної практики та якості юридичних послуг та допомоги, а по-друге, з особливостями дворівневої правової системи США.

Як результат, по-перше, не всі юрисдикції запровадили можливість допуску до юридичної практики іноземних правників. По-друге, ті юрисдикції, які запровадили таку можливість, зробили це по-різному. Одні, як правило це економічно заангажовані на міжнародному рівні штати, запровадили можливість для іноземних правників – випускників іноземних правничих шкіл кваліфікуватися для допуску до адвокатури (таких 34 юрисдикції). Другі, менш економічно зацікавлені юрисдикції, запровадили інститут FLC (таких 25). Нарешті, треті, найбільш економічно заангажовані юрисдикції, запровадили обидві форми допуску (наприклад, Нью-Йорк, Каліфорнія, Флорида). По-третє, ті юрисдикції, які запровадили ту чи іншу форму допуску іноземних правників до юридичної практики, встановили майже такі ж вимоги до допуску до юридичної практики, що й для локальних правників, тобто тих, хто отримав базову юридичну освіту в США. Це стосується, зокрема, відповідальності згідно з дисциплінарними правилами для правників.

Найсуттєвіша різниця між двома способами – це, по-перше, статус – FLC, у порівнянні з адвокатурою надає право надавати поради чи консультації тільки по праву тієї юрисдикції, в якій іноземний правник допущений до практики; по-друге, вимога складання кваліфікаційних іспитів (наприклад, адвокатського іспиту) – у випадку з FLC такого іспиту складати не потрібно. Водночас, інші вимоги майже однакові: кандидатам потрібно довести наявність юридичної освіти, допуску до практики в іноземній юрисдикції, добрий моральний характер тощо. Більше того, деякі юрисдикції вимагають від кандидатів на статус FLC наявності страхового полісу. У деяких випадках офіційна плата за отримання статусу FLC перевищує плату за адвокатський іспит. Окрім цього, термін дії статусу FLC, як правило, обмежений у часі. Існують й інші обмеження. Нарешті, статус FLC не має високого мандату та не надає високих шансів при працевлаштуванні.

У результаті, чимало іноземних правників, якщо є така можливість, віддають перевагу отриманню допуску до адвокатури. Найбільш яскравий приклад у цьому відношенні – штат НьюfЙорк, в якому діють обидві форми допуску іноземних правників до юридичної практики – перший штат, в якому в 1974 р. було запроваджено інститут FLC. Станом на 1 грудня 1998 р. тут нараховувалося 277 FLC – іноземних правників; якщо брати до уваги дані за 1999 та 2000 рік, в 2001 році в штаті Нью-Йорк нараховувалося трохи більше як 300 FLC. Порівнявши ці цифри з кількістю кандидатів – іноземних правників, які щороку складають адвокатський іспит у цьому штаті, можна зробити висновок про те, що переважна більшість іноземних правників, які бажають отримати допуск до юридичної практики в цьому штаті, віддають перевагу отриманню допуску до адвокатури.

У цілому ж, якщо в тих юрисдикціях, де запроваджено обидва способи допуску до практики, іноземні правники мають можливість вибирати, то у юрисдикціях з одним чи з жодним із способів – вибору менше. Допуск до адвокатури – завжди наявний спосіб допуску до юридичної практики правника громадянина іноземної держави. У цілому ж, статус FLC залишається реальною опцією для іноземних правників, які планують практикувати право в США.

Які ж шанси мають українські юристи щодо допущення до юридичної практики в США? Іноземні громадяни допускаються до юридичної практики в США. Громадяни України також можуть отримати право на заняття юридичною практикою в США. При цьому деякі з них скористалися цією можливістю на практиці.

За даними автора, за останні п’ять років близько десяти громадян України отримали право на заняття юридичною практикою в США. Так, наприклад, станом на літо 2002 р. п’ятеро українських правників – випускників українських навчальних закладів отримали право на заняття юридичною практикою – допуск до адвокатури – у штаті Нью-Йорк. Окрім цього, троє громадян України склали адвокатський іспит, таким чином подолавши цей серйозний рубіж, однак в силу різних причин ще не отримали допуску до практики, наприклад, очікуючи проходження всіх інших формальностей. Також відомо, за останні п’ять років четверо осіб не здали адвокатський іспит у штаті Нью-Йорк. Правників – громадян України, які отримали право на заняття юридичною практикою в США можна розділити на декілька груп за різними критеріями:

1. Країна отримання базової юридичної освіти: (а) ті, що отримали базову юридичну освіту в Україні, (б) ті, що отримали таку освіту за кордоном (наприклад, в США або інших країнах). Переважна кількість правників – громадян України отримали базову юридичну освіту в Україні, згодом закінчили однорічний курс навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», таким чином кваліфікуючись на отримання допуску до юридичної практики на загальних умовах. Інша частина, а це одиниці, отримали курс базової юридичної освіти за кордоном, потім направилися для навчання в магістратурі в США або ж просто пройшли повний курс правничого навчання в США.
2. Спосіб допуску: (а) ті, що отримали повноправний допуск до юридичної практики в одній із юрисдикцій США та (б) ті, що отримали обмежений допуск до практики, наприклад, як іноземний юридичний консультант.
3. Юрисдикція допуску. Абсолютна більшість віддає перевагу штату Нью–Йорк. Причин декілька: непрестижність допуску в інших юрисдикціях для українських правників, відсутність необхідності в допуску, відсутність можливості допуску в силу невиконання вимог юрисдикції, наприклад, про наявність базової юридичної освіти, отриманої в США.
4. Місце постійного проживання. Правники – громадяни України, допущені до юридичної практики, переважно проживають в Україні. Друга група, і кількість таких ще потребує встановлення, постійно проживає в США, з тих чи інших причин залишаючись громадянами України. Третя група, а таких одиниці, проживає та працює в країнах центральної та східної Європи. Нарешті, четверта група, кількість її складу також потребує уточнення, це ті, хто народилися в Україні, однак проживають та працюють у Росії.
5. Місце роботи. Як користуються правники–громадяни України правом на заняття юридичною практикою в США? Абсолютна більшість українських правників, які отримали права на заняття юридичною практикою в США, не практикують право в США на постійній основі. Вони, як правило, повертаються в Україну або працюють в Європі. Місце роботи – це, зазвичай, американські юридичні фірми. Деякі правники мають власні юридичні фірми.

Виправдано високі вимоги до претендентів установлюються з метою захисту громадськості та системи правосуддя. Тільки з отриманням повного права на заняття юридичною практикою – практикою права – у оригінальному формулюванні, особа вважається правником. Серед основних способів до допуску до юридичної практики в юрисдикціях США, на які можуть претендувати іноземні правники – отримання допуску до адвокатури та отримання статусу іноземного юридичного консультанта, при цьому,

іноземні правники віддають перевагу допуску до адвокатури. Серед допущених до юридичної практики в США є й українські громадяни. Хоча кількість останніх обчислюється лише десятками, керуючись різними мотивами, дедалі більше українських правників успішно виконуючи вимоги до допуску, отримують право на допуск до юридичної практики в США.