Прагнучи побудови демократичної, правової держави, здатної забезпечити всебічний розвиток особистості,
Виходячи з пріоритету принципу верховенства права та міжнародних стандартів,
Усвідомлюючи необхідність формування в Україні ефективної системи організації державної влади,
ФОРУМ ЗВЕРТАЄ УВАГУ НА НАСТУПНІ СУСІПЛЬНО-ЗНАЧУЩІ ПРОБЛЕМИ І ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Конституційна реформа. Питання реформування Конституції України шляхом прийняття Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року не втратило своєї актуальності як в частині порушення процедури прийняття цього закону, так і його змісту. Поширеною залишається думка про недосконалість та неефективність конституційної реформи, проведеної в Україні. Парламентська Асамблея Ради Європи та Венеціанська комісія, рекомендації яких слід застосовувати для розв’язання політичних і правових конфліктів, також вказували на недоліки конституційних змін.
Неврахування рекомендацій авторитетних міжнародних установ, неналежний рівень підготовки проекту закону про внесення змін до Конституції України та умови його прийняття призвів до того, що сьогодні в Україні діє система організації влади в основу якої закладені підстави для конфліктів та протистояння між вищими органами державної влади.
Це провокує виникнення політичної кризи в державі, що негативно вплинуло на всі сфери життєдіяльності суспільства.
В зв’язку з цим вважаємо :
- вирішити суперечку про легітимність внесення змін до Конституції України, можливості чи неможливості їх перегляду відповідним звернення (поданням) до Конституційного Суду України.
- звертаємо увагу, що згідно з рішенням Конституційного суду від 5 жовтня 2005 року Закон України «Про внесення змін до Конституції України», оскільки він стосується зміни конституційного ладу – має бути винесеним на затвердження всеукраїнським референдумом.
- проблема реформування Конституції не втратить своєї актуальності навіть у разі гіпотетичного прийняття рішення Конституційним Судом України щодо скасування конституційної реформи, оскільки ні чинна редакція Конституції України, ні той текст, що існував до внесення змін, є недосконалими.
- в зв’язку з цим необхідно продовжити конституційну реформу, з урахуванням демократичних принципів та міжнародних стандартів, а також за рахунок виявлення та усунення недоліків практичного застосування чинного Основного Закону. Нашій державі необхідна збалансована та гармонійна Конституція, яка б ґрунтувалася на консенсусі всіх політичних сил та громадянського суспільства.
- конституційна реформа не обмежується лише питанням внесення змін до Конституції України, але й вимагає ухвалення законів, спрямованих на розвиток та деталізацію її положень. При цьому такі закони повинні ґрунтуватися на нормах Конституції України і в жодним чином не суперечити їм.
- виборче законодавство повинно бути узгоджено із моделлю політичної системи, визначеної в Конституції. Вважаємо за необхідне в контексті конституційної реформи розглянути також питання щодо зміни виборчої системи як на загальнодержавному рівні, так і на місцевому.
2. Судова реформа.
Для того щоб суди в Україні були незалежнми і справедливими, вважаємо за необхідне на законодавчому рівні зробити наступні кроки:
- остаточно визначитися з системою і структурою судів та їх юрисдикцією – розподілом справ між судами загальної, господарської і адміністративної юрисдикції;
- запровадити конкурсний відбір кадрів на посаду судді. Основні критерії відповідності посаді судді – високий рівень професійних знань, моральність претендента, об’єктивність, здатність оперативно приймати рішення, відповідність кваліфікаційним вимогам.
- Покласти відповідальність за відбір кандидатів на посади суддів виключно на конституційні органи – кваліфікаційні комісії суддів і Вищу раду юстиції. До складу Вищої ради юстиції мають входити хоча б 50 відсотків суддів, відповідно до Європейських стандартів;
- забезпечити суди належним фінансуванням, приміщеннями й обладнанням, встановити такий розмір суддівської винагороди суддів, який дозволяв би їм неупереджено й незалежно виконувати професійні обов’язки;
- конкретно визначити ті підстави, за якими суддя нестиме відповідальність і яку саме відповідальність;
- для перевірки дотримання суддями вимог законодавства та професійної етики утворити судові інспекції у Вищій раді юстиції і кваліфікаційних комісіях суддів;
- Верховний Суд України має стати органом, що забезпечує єдність судової практики;
- змінити існуючий порядок розподілу справ між суддями в порядку їх надходження, при цьому брати до уваги рівень навантаження суддів відповідно до складності справ;
- передати вирішення питань внутрішньої діяльності судів органам суддівського самоврядування, розробити механізми незалежного фінансування кожного суду. До органів суддівського самоврядування національного рівня мають входити судді усіх рівнів, а не лише з голови судів;
- покласти відповідальність за розробку пропозицій щодо правової політики у сфері функціонування судової системи на Міністерство юстиції України. Для забезпечення незалежності суддів, Міністерство юстиції України не повинно бути залучене до вироблення політики у сфері правосуддя;
- судова адміністрація має бути під контролем судової гілки влади.
- громадяни мають право оскаржувати порушення суддівської етики в кваліфікаційній комісії та Вищій раді юстиції;
- всі рішення, що стосуються дисциплінарних справ суддів, мають бути оприлюднені.
- прискорити ухвалення законодавчих актів щодо фінансування загальних судів України.
3. Корпоративні війни і формування інституту власності в Україні.
Незаконне поглинання (рейдерство) стало для України болючою проблемою. Це явище стало можливим внаслідок недосконалої правової системи України.
Для запобігання розвитку рейдерства в Україні пропонується:
- Звернути увагу законодавця на проблему рейдерства та захисту прав власності. Підтримати законодавчі проекти, які, крім іншого, встановлюють виключну територіальну підсудність по таким категоріям справ: інститут застави як забезпечення запобіжних заходів у господарських і цивільних справах, компенсація „рейдерами” збитків відповідачам, підвищення відповідальності суддів, державних виконавців, робітників правоохоронних органів за незаконні дії і прийняті рішення тощо.
- Запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Раді суддів, Вищій раді юстиції оприлюднювати всі висновки Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо суддів, справи яких розглядалися в зв`язку з прийняттям незаконних судових рішень, що використовувались рейдерами для недружніх поглинань.
- Звернутися до Верховного Суду України з пропозицією щодо прийняття Постанови Пленуму ВСУ, де були б узагальнені всі проблеми розгляду судами справ щодо рейдерства.
- Звернутися до журналістської спільноти з вимогою не підтримувати рейдерських дій та рейдерів.
